Це сталося в листопаді.

Я стояв під дощем біля торгового центру Arkadia о дев'ятій вечора з піцою в термосумці, телефоном з розрядженою батареєю і думкою: «Я вчуся в університеті в Польщі, а відчуваю себе як останній невдаха».

Замовлення не приймалось. Додаток завис. Дощ не припинявся. Батарея — п'ять відсотків.

Я притулився до стіни, дістав павербанк — він теж сів — і просто постояв хвилин п'ять. Потім підключив телефон до павербанка, дочекався перезавантаження додатку, взяв замовлення і поїхав далі.

Ось так виглядає «підробіток під час навчання в Польщі» без фільтрів.

Мене звати Максим, мені 21, я з Дніпра. Навчаюся на другому курсі Варшавського університету — економіка. Приїхав сюди рік тому з двома валізами, середнім рівнем польської і чіткою думкою: «Грошей вистачить на три місяці, далі розберусь».

Розбирався довго.

Чому Glovo і чому це була не найкраща ідея

Логіка була простою: Glovo — це додаток, там не треба польської, не треба досвіду, не треба нікуди ходити на співбесіду. Завантажив, зареєструвався, пройшов перевірку — і поїхав. Я знав, що хлопці в Україні так робили. Думав, тут те саме.

Реєстрація і справді проста. Але далі починаються нюанси про які ніхто не попереджає.

Перший — велосипед. У мене не було. Купив вживаний на OLX за 400 злотих — це майже весь запас на місяць. Потім виявилось що треба ще замок, ліхтарик, дощовик, рукавички для холоду. Ще злотих двісті пішло непомітно.

Другий — зони доставки. Варшава велика. В одних районах замовлень багато — Śródmieście, Mokotów, Żoliborz. В інших — чекаєш годину і нічого. Я жив у Praga-Południe і перші тижні не знав про це. Їздив у невигідні зони, заробляв мало, витрачав сили багато.

Третій — погода. Жовтень у Варшаві — це ще нічого. Листопад — вже некомфортно. Грудень на велосипеді в мінус п'ять — це окремий вид спорту. Я купив термобілизну, вовняні шкарпетки і навчився їздити в рукавичках. Але кілька разів серйозно думав: може, склад все ж краще.

Скільки реально виходить

Перший місяць — 1 200 злотих. Це менш ніж триста євро. При тому що гуртожиток — 550 злотих, харчування — ще 600. Мінус. Дзвонив мамі і просив переказати.

Другий місяць став кращим — навчився їздити в правильні зони, зрозумів піковий час (обід і вечеря), почав виходити прицільно. Вийшло 1 900 злотих.

Третій — вже 2 400. При 20–25 годинах на тиждень це реально якщо знаєш як.

Але ось що я зрозумів до кінця третього місяця: Glovo — це не робота для студента який хоче вчитися. Це робота для того хто хоче заробити і більше нічого не робити. Бо після шести годин на велосипеді по Варшаві — відкривати конспект фізично неможливо. Мозок не працює.

Як я знайшов нормальну роботу

Врятувала дошка оголошень у коридорі гуртожитку.

Хтось повісив листівку: «Шукаємо хлопців для роботи в кол-центрі. Українська мова. Гнучкий графік. 28 злотих на годину».

Я зателефонував того ж вечора.

Виявилось — невелика польська компанія яка працює з українськими клієнтами. Підтримка користувачів, консультації телефоном і в чаті. Потрібна українська і базова польська. Більше нічого.

Співбесіда — двадцять хвилин по телефону. Вийшов на роботу через три дні.

Графік — сам обираєш зміни на тиждень через додаток. Я брав по чотири години тричі на тиждень і повну зміну у вихідні. Виходило 25–28 годин на тиждень, близько 2 800–3 200 злотих на місяць.

Вперше за три місяці я міг вчитися ввечері. Це було відчуття майже фізичного полегшення.

Що я дізнався про роботу в Польщі яку не знайдеш у статтях

Польська важливіша ніж здається. Навіть для Glovo — додаток польською, підтримка польською, іноді ресторани дзвонять польською щоб уточнити замовлення. Без мови ти залежиш від перекладача у смартфоні постійно. Це виснажує.

OLX і Pracuj — різні ринки. На OLX — швидка робота без вимог, часто неофіційна або напівофіційна. На Pracuj.pl — серйозніші вакансії, але там треба CV і польська на рівні. Я починав з OLX, потім перейшов на Pracuj.

Договір — обов'язково. Перший роботодавець якому я написав через Facebook запропонував «без договору, готівкою». Я відмовився. Правильно зробив — без договору немає страховки, немає захисту, і взагалі юридично ти нікого. Тільки umowa zlecenie або umowa o pracę.

До 26 років — майже без податків. Це реально круто і я дізнався про це випадково від однокурсника. Студенти до 26 не платять PIT. Тобто те що написано в договорі — майже те що отримуєш на руки. Різниця з тим хто старший — відчутна.

Biuro Karier університету — недооцінений ресурс. Я зайшов туди лише на четвертому місяці. А там — стенди з вакансіями, безкоштовні консультації з CV, іноді прямі контакти від компаній які шукають студентів. Треба було йти туди в перший тиждень.

Зараз

Я досі працюю в тому кол-центрі. Вже підвищили до старшого консультанта — ще плюс чотири злоті на годину. Паралельно знайшов другу підробітку — перекладаю тексти для невеликого агентства. Це вже не двадцять годин на велосипеді в листопадовий дощ. Це робота за ноутбуком коли хочу і скільки хочу.

Варшава мені все ще не до кінця своя. Але я вже знаю де найкращий шаурма на Волі, знаю що трамвай тридцять п'ять їде швидше ніж метро до університету, і знаю що в Польщі можна нормально жити на студентську зарплату — якщо витратити перші три місяці на помилки.

Велосипед досі стоїть у коридорі. Продавати не буду.