Середній бал 10,4 в українському атестаті звучить добре, але європейський університет бачить його по-своєму: німецький перетворить на оцінку від 1 до 4, польський — на бали для рейтингу, нідерландський просто порівняє з власним порогом, а американська анкета попросить GPA. Єдиної «правильної» таблиці перерахунку немає — кожна система має свою логіку. Нижче — лише ті формули й таблиці, які опубліковали самі органи освіти та університети, з прикладами розрахунку.

Українська шкільна шкала має 12 балів і чотири рівні: початковий (1–3), середній (4–6), достатній (7–9) і високий (10–12). У 2024 році МОН оприлюднило таблиці співвіднесення цієї шкали з оцінками 26 країн. Їх створили для перезарахування оцінок учнів, які навчалися за кордоном, тобто для руху «з-за кордону в Україну». Проте це єдина офіційна українська таблиця, де видно, яка іноземна оцінка вважається рівноцінною українській, тож нею зручно користуватися як орієнтиром.

УкраїнаНімеччинаПольщаЧехіяНідерландиСША
121619,50–10,00A+
10–112 (за 10), 1 (за 11)518,50–9,49A
92427,00–8,49B
7–83426,00–6,99B
4–64334,00–5,99C
2–35242,00–3,99D
16151,00–1,99F

Таблиця МОН не замінює правил вступу. Університет за кордоном рахує за власними правилами або за правилами своєї країни, і саме їх треба шукати на сторінці вступу.

Німеччина рахує за модифікованою баварською формулою

У Німеччині перерахунок іноземних шкільних документів закріплений угодою Конференції міністрів освіти земель (KMK) про визначення загальної оцінки іноземних документів про право на вищу освіту — рішення від 15 березня 1991 року в редакції від 12 вересня 2013 року. Іноземну середню оцінку переводять за так званою модифікованою баварською формулою:

X = 1 + 3 × (Nmax − Nd) / (Nmax − Nmin)

  • X — шукана німецька оцінка (1 — найкраща, 4 — найнижча прохідна);
  • Nmax — найвища оцінка іноземної шкали;
  • Nmin — найнижча прохідна оцінка;
  • Nd — ваш середній бал.

Межі Nmax і Nmin для кожного документа визначає Центральне бюро іноземної освіти (ZAB), вони зафіксовані в базі anabin. Результат беруть з однією цифрою після коми без округлення — зайві знаки просто відкидають. Якщо в документі немає загальної оцінки, її рахують як середнє арифметичне всіх оцінок; оцінки з предметів військової підготовки не враховують.

Для заявників це робить uni-assist: служба переводить загальну оцінку документа в німецьку систему за даними anabin і модифікованою баварською формулою та зазначає у висновку використані межі. Самостійно рахувати оцінку для заяви не потрібно, але корисно знати, чого очікувати.

Приклад арифметики. Припустімо, межі для документа — 12 і 4 (це лише ілюстрація, справжні межі назве uni-assist). Тоді:

  • середній бал 10,4: X = 1 + 3 × (12 − 10,4) / (12 − 4) = 1 + 3 × 1,6 / 8 = 1,6;
  • середній бал 9,0: X = 1 + 3 × 3 / 8 = 2,125, у заяву йде 2,1;
  • середній бал 11,7: X = 1 + 3 × 0,3 / 8 = 1,1125, у заяву йде 1,1.

Є важливий нюанс. Для атестатів 11-річної школи KMK вважає, що сам атестат дає право лише на Studienkolleg, а прямий вступ — атестат разом з роком успішного навчання в українському університеті. Тоді угода KMK передбачає інший підрахунок. Після Studienkolleg загальна оцінка — це середнє арифметичне переведеної оцінки атестата й оцінки іспиту Feststellungsprüfung. Якщо ж до атестата додано результати навчання в університеті, обидві оцінки спершу переводять окремо, а потім беруть середнє.

Польща ставить бали за власними таблицями університетів

Між Польщею та Україною діє угода, тож нострифікація атестата не потрібна. На більшості програм вступних іспитів немає: кандидатів ранжують за атестатом і НМТ, а таблицю перерахунку українських результатів у бали кожен університет затверджує сам. Для прикладу — таблиця Ряшівського університету для набору 2025/26.

  • Підсумкова оцінка за 12-бальною шкалою: 12 — 100 балів, 11 — 92, 10 — 84, 9 — 75, 8 — 66, 7 — 58, 6 — 50, 5 — 42, 4 — 33, від 1 до 3 — 0.
  • Результат НМТ або ЗНО: 190–200 — 200 балів, 180–189 — 188, 170–179 — 172, 160–169 — 156, 150–159 — 140 і далі донизу.

Отже, абітурієнт з оцінкою 10 з математики і 175 балами НМТ з неї ж отримає за цей предмет 84 бали в першій шкалі й 172 — у другій. Яку з них і з якою вагою застосують, визначають правила конкретного напряму. В іншому університеті цифри будуть іншими, тож завжди відкривайте таблицю саме свого закладу. Як влаштований увесь процес — у статті про вступ до польського університету після 11 класу.

У Чехії вирішують вступні іспити

Чеська шкільна шкала зворотна до української: 1 (výborně) — найкраща оцінка, 5 (nedostatečně) — незадовільна. За таблицею МОН українським 10–12 відповідає чеська 1, 7–9 — 2, 4–6 — 3.

Офіційної формули перерахунку атестата для вступу в Чехії немає, бо оцінки зазвичай і не є головним критерієм. Атестат треба нострифікувати в крайовому управлінні або визнати в самому університеті, а відбір проводять за вступними іспитами, які встановлює кожен факультет. Строки й порядок нострифікації — у покроковій інструкції. Якщо факультет усе ж враховує успішність, правила перерахунку він публікує в умовах прийому на конкретну програму.

Нідерланди ставлять поріг в українських балах

Нідерландська шкала — від 1 до 10, де 5,5 вже вважається задовільною оцінкою, а 9 і 10 трапляються рідко. Через це прямий перерахунок легко вводить в оману, і університети часто формулюють вимогу одразу в українській шкалі. Лейденський університет на 2027/28 рік приймає атестат із середнім балом 10 з 12 за обидва роки навчання й щонайменше 180 зі 200 з кожного предмета НМТ. Тобто перераховувати нічого не треба — достатньо порівняти свій бал з порогом. Інші заклади оцінюють заяву по-різному, тому вимогу для українського атестата шукайте на сторінці вступу обраного університету. Більше про Лейден — у статті про Leiden University.

Американська GPA для анкет

Деякі анкети, зокрема для американських університетів і окремих стипендій, просять вказати GPA — середній бал за чотирибальною шкалою, де A = 4, B = 3, C = 2, D = 1, F = 0. Загальнодержавної формули переведення українського атестата в GPA немає. Американські університети зазвичай просять оцінку документа від служби оцінювання іноземної освіти, і її висновок може відрізнятися від домашнього розрахунку.

Якщо анкета просить орієнтовне значення, можна скористатися відповідностями МОН: 12 — A+, 10–11 — A, 7–9 — B, 4–6 — C, 2–3 — D. Приклад для п'яти предметів з оцінками 12, 11, 10, 9 і 8: це три A і дві B, тож GPA = (4 + 4 + 4 + 3 + 3) / 5 = 3,6. Якщо предмети мають різну кількість годин, анкета може вимагати середнє з вагами — дотримуйтеся інструкції до неї.

Оцінки ECTS від A до F

Літерні оцінки ECTS стосуються не атестата, а диплома: вони знадобляться, коли бакалавр вступає на магістратуру. Українські університети ставлять оцінку за 100-бальною шкалою, національною шкалою й літерою ECTS. У таблиці, яку наводить польське бюро визнання освіти NAWA, A відповідає 95–100 балам, B — 85–94, C — 75–84, D — 65–74, E — 60–64, Fx — 35–59 (з правом перескладання), F — нижче 35. Межі в окремих закладах бувають іншими, тож точну шкалу шукайте в додатку до свого диплома.

Варто знати, що європейська логіка літер інша. Шкала A–E задумувалася як відносна: A мали отримувати найкращі 10% успішних студентів, E — останні 10%. З 2009 року посібник користувача ECTS замість неї рекомендує таблиці розподілу оцінок, де видно, який відсоток студентів отримав кожну оцінку. Тому для європейського університету літера в українському дипломі — це лише підказка, а головне — бал і назва шкали. Про саму систему кредитів — у статті про ECTS.

Як подавати оцінки, щоб не помилитися

  • У заяві вказуйте оригінальні оцінки й шкалу — «10,4 з 12», а не власний перерахунок, якщо форма прямо не просить іншого.
  • Додайте завірений переклад атестата й додатка до нього: саме з додатка рахують середній бал.
  • Якщо університет перераховує сам (як uni-assist у Німеччині чи польські таблиці), ваш розрахунок не має значення — важливий лише їхній.
  • Якщо анкета вимагає GPA чи іншу шкалу, рахуйте за інструкцією університету й зберігайте розрахунок на випадок запитання.

Порівняти вимоги закладів різних країн можна в каталозі.